Надія як рушійна сила творчості: інтерв’ю з італійською художницею Крістіною Бернаццані
Крістіна Бернаццані — талановита італійська ілюстраторка, яка вже майже 30 років задає тон в індустрії. Протягом цього часу вона намагалася адаптуватися до мінливого ландшафту креативної сфери: її стиль еволюціонував, проте роботи залишалися актуальними й потужними. Захопливе портфоліо художниці сповнене ілюстрацій, які торкаються складних соціальних питань. Та попри складність цих тем, їй вдається дарувати надію своїй аудиторії.
Завдяки унікальному стилю, який дозволяє зрозуміло доносити непрості концепції, а також бажанню зробити внесок у світле майбутнє за допомогою свого мистецтва, роботи Крістіни справді надихають. Продовжуйте читати, щоб дізнатися більше про її творчий процес, джерела натхнення та думки щодо трендів у світі мистецтва.
— Яким був ваш творчий шлях?
Я розпочинала свій творчий шлях як позаштатна ілюстраторка в італійських газетах і журналах. Після майже 30 років такого досвіду я стала створювати гумористичні малюнки. Саме це принесло мені найбільше визнання, численні нагороди, а також можливість брати участь у персональних і колективних виставках по всьому світу.
— Над якими проєктами ви зараз працюєте?
Наразі я взяла творчу перерву. Відчуваю потребу в оновленні персонажів мого візуального світу. Світ постійно змінюється, а метафори й символіка, які стоять за найпростішими символами, стають все складнішими й складнішими.
Для мене важливо постійно запитувати себе, яка мета моїх зображень. Я намагаюся не просто створювати візуально привабливі роботи, а й розповідати про серйозні й навіть трагічні проблеми нашого часу і знаходити можливі способи їхнього розв’язання. Звичайно, я розумію, що мої роботи не змінять наше суспільство, але, можливо, вони зможуть пролити світло на шляхи, якими рухається людство.
— Що вирізняє ваш авторський стиль?
Мені здається, я вмію втілювати складні концепції у зображення, які можуть викликати посмішку. Я намагаюся створювати образи, які були б зрозумілі більшості людей, незалежно від їхнього досвіду та життєвого шляху. Це те, що вирізняє мій художній стиль. Я намагаюся наповнити кожну роботу неповторним сенсом, що особливо важливо у сфері колекціонування мистецтва.
Як концептуальна художниця я насамперед маю якомога краще зрозуміти тему, з якою працюю. Тому спостереження для мене дуже важливе. Хоча я можу працювати з фантастичними темами та естетикою, основою моїх робіт є наша реальність.
— Що надихає вас на творчість?
Майже всі мої роботи натхненні сюрреалізмом, зокрема магічним реалізмом. Такі художники, як Роб Гонсалвес і Бред Голленд, займають особливе місце в моєму серці. Цей вплив допомагає мені розробляти оригінальні концепції для ілюстрацій. Але найважливішою рушійною силою моєї роботи є надія на те, що ми ніколи не припинимо боротьбу за більш рівноправне суспільство. Попри всі трагедії нашого часу, я все ще вірю, що у нас попереду світле майбутнє. Щоб воно стало реальністю, ми всі повинні робити внесок у розвиток громад у будь-який спосіб, у тому числі й через художнє самовираження.
— Яке місце у вашому творчому процесі займають технології?
Я не з цифрового покоління. Технологічні інновації у сфері мистецтва стали для мене фундаментальними, коли я почала усвідомлювати їхні виразні можливості та перспективи створення якісніших робіт. Однак для мене залишається важливим вміння творити, зберігаючи власну художню ідентичність і цілісність. Питання етики й відповідальності в цифрову епоху також є важливими факторами в моїй творчості.
— Чи слідкуєте ви за трендами й наскільки це важливо для успішного художника?
Тренди мають вплив на мої роботи, але він дуже обмежений. Я вважаю, що суть творчості — це сам художник. Його ідеї повинні бути ядром будь-якого творчого проєкту. Хоча слідування певному тренду може бути корисним у певний момент, розвиток власного стилю дає більшу стабільність у довгостроковій перспективі. Я вважаю, що гонитва за трендами змушує художника опускати погляд до землі й обмежує можливості вираження таланту.
Інші інтерв’ю, які можуть вас зацікавити:
Креативний директор Сергій Родіонов про маніфест відбудови Маріуполя і захоплення урбаністикою
