Інтерв’ю з фінським фотографом Мікко Лагерстедтом: “Передаю атмосферу місця”

Залишитися наодинці з природою у тиху ніч й зуміти відобразити хоча б трохи цієї сюрреалістичної краси – неповторний досвід. У Мікко Лагерстедта особлива місія: передавати атмосферу певної місцевості.

Одним з найцікавіших проєктів Мікко стала астрофотографія – дивовижна ода поетичній природі ночі. Фотограф може навіть не знати, що саме зніме на камеру, адже в нічній тиші приховано ще стільки незвіданого.

Подивіться фотогалерею Мікко Лагерстедта і його сторінку в Instagram й оцініть вражаючі фото, а також вибір унікальних, незвичайних місць для зображення.

Розкажіть трохи про свій досвід і кар’єру фотографа.

Вперше я відчув приплив натхнення, коли літнього вечора у 2007 році їхав у заміський будинок моїх родичів. Після дощового дня нарешті вийшло сонце, і над полями почав підніматися туман. Я просто не міг не зупинитися, щоб помилуватися цією чарівною миттю, й потім раптом зрозумів, що хочу почати фотографувати такі моменти.

У грудні 2008 року я придбав свій перший фотоапарат й став знімати все підряд. Спочатку я навчився користуватися камерою і вивчив технічну складову фотографії. Крім того, я почав опановувати постобробку знімків. Відтоді я не перестаю фотографувати. Звичайно, був час, коли я знімав не дуже багато, але зараз хочу постійно рухатися вперед і розвиватися.

Як ви захопилися астрофотографією?

Одного разу, в далекому 2012 році, я спробував свої сили у нічній фотографії й був просто вражений тим, скільки зірок можна зняти на камеру. Тоді я багато фотографував і не зосереджувався на якомусь певному жанрі. Досі люблю це відчуття, коли знімаєш пейзаж і бачиш, якими виходять кадри. Фотографуючи вночі, у зображеннях можна передати особливу атмосферу. У цей час все має інший вигляд, і саме це надихає мене знімати неповторні пейзажі. Мене приваблює особлива естетика нічної фотографії.

Де ви, як правило, фотографуєте?

Переважну частину знімків я зробив на півдні Фінляндії.

Що вам найбільше подобається у своїй роботі?

Я люблю проводити час на природі й надихатися красою і багатогранністю всесвіту.

У вашій справі техніка має велике значення. Яке обладнання ви використовуєте зараз і з яким починали знімати?

Я почав з фотоапарата Nikon D90 і пари об’єктивів на кшталт ширококутного зум-об’єктива 10-20 мм. Зараз мої основні фотокамери – Nikon D810 і D800 з трьома різними об’єктивами: Laowa 12 мм f/2.8, Nikon 14-24 мм f/2.8 і Sigma 20 мм f/1.4.

Чи є базові вимоги для нічної зйомки?

Одна з найважливіших складових в астрофотографії – планування. Кінцеве зображення багато в чому залежить від того, що ви продумали й спланували заздалегідь. Прогноз погоди, вивчення місцевості, фази місяця – все це невіддільні частини процесу. В ідеалі вам потрібне місце з мінімальним світловим забрудненням: розташоване досить далеко від міста, щоб міське освітлення не зіпсувало зоряну фотографію. Погода має бути ясною, і на небі не повинно бути місяця, щоб він не засвічував картинку, коли ми намагаємося зняти Чумацький Шлях. Один з ключових моментів – наявність стійкого штатива: він знадобиться для зйомки з довгою витримкою.

Ваші фотографії вражають. Яка робота за цим стоїть?

Близько 80% моїх знімків проходять постобробку в Lightroom, проте все залежить від конкретної фотографії й часу, необхідного на обробку. На деякі фото я витрачаю лише декілька хвилин, на інші можуть піти години роботи, зокрема на поєднання декількох експозицій у Photoshop.

У вас є улюблене фото? Якщо так, чому воно для вас особливе?

У мене є кілька робіт, які я вважаю улюбленими. Одна з перших – фотографія “Меланхолійна вода”. Вона мені сподобалася, тому що в ній все було ідеально – і світло, і атмосфера, і мить. Я досі пам’ятаю, якою заспокійливою була ця картина, і навіть відчуваю вологе повітря. Крім того, це одна з моїх перших дійсно унікальних фотографій.