Що таке ретрофутуризм і як створювати дизайн у цьому стилі

Ретрофутуризму майже стільки ж років, як і науковій фантастиці. Цей жанр, який зображує незграбних роботів, блискучі летючі автомобілі, подорожі у часі та просторі на транспортних засобах, подібних до паровозів, й аналогові пристрої для занурення у віртуальну реальність — втілює ностальгійні уявлення про майбутнє. Точніше, те, яким ми його уявляли в минулому.

Ідеї, що лежать в основі ретрофутуристичних романів, фільмів, графічного дизайну та декору, можуть бути оптимістичними або песимістичними. У першому випадку технології майбутнього допомагають людству створити утопію. У другому — призводять до того, що майбутні покоління морально деградують або почуваються менш щасливими.

У цій статті ми зануримося в історію ретрофутуристичного мистецтва, дізнаємося про ключові риси жанру та поділимося порадами, як створювати ретрофутуристичний дизайн.

Переглянути колекцію

Що таке ретрофутуризм і коли він з’явився

Ретрофутуризм охоплює твори мистецтва та дизайн, котрі зображують світ майбутнього, яким його уявляли десятиліття або навіть століття тому.

Цей термін був вперше використаний журналістами у 1980-х роках для опису оригінального дизайну ювелірних прикрас, а пізніше — одного з перших ретрофутуристичних фільмів “Бразилія” Террі Гілліама. Між тим, ретрофутуризму як мистецькому явищу вже понад 40 років. Деякі графічні романи, опубліковані з 1930-х до 1960-х (у тому числі культові Captain Future та Space Man), частково ґрунтувалися на естетиці книг Жуля Верна, тобто поєднують елементи ретро і футуризму.

Правила ретрофутуристичної естетики не можна описати кількома словами: вони залежать від того, до якої історичної епохи або конкретного науково-фантастичного роману звертається художник або дизайнер. Наприклад, ретрофутуристичний дизайн у стилі стимпанк суттєво відрізняється від дизайну у стилі кіберпанк. Стимпанк використовує естетику фантастики XIX століття (приклади — “Машина часу” Герберта Уеллса або “Франкенштейн” Мері Шеллі); кіберпанк звертається до естетики науково-фантастичних творів, створених наприкінці XX століття (класичні приклади — “Чи мріють андроїди про електричних овець?” Філіпа К. Діка та фільм “Той, хто біжить по лезу”, знятий за цим романом).

Ретроконцепції наукової фантастики відрізняються залежно від того, які настрої домінували в мистецтві, що стало основою графічного дизайну чи живопису у ретрофутуристичному стилі.

Паровий двигун, польоти людини в космос, поява комп’ютера, клонування — всі ці ідеї мотивували художників на створення науково-фантастичних творів. Спочатку роботи, натхненні науковими досягненнями, були сповнені оптимізму. Ілюстратори, режисери та письменники вірили, що нові технології здатні розв’язати глобальні проблеми та зробити людей щасливішими. Та з плином часу вони все більше приходили до песимістичних поглядів і звинувачували технології у занепаді людства.

Візьмемо для прикладу легендарний цикл Айзека Азімова “Фундація”, а також “Марсіанські хроніки” Рея Бредбері. Обидва шедеври присвячені колонізації космосу, але якщо Азімов оптимістичний, то Бредбері — ні.

Найпопулярніші ретрофутуристичні піджанри: стимпанк, атомпанк, дизельпанк, біопанк, кіберпанк та рейґун-готика. Дізнайтеся більше про стилі минулих десятиліть у нашій статті “Повернення ретро: головні дизайн-тренди 60-х, 70-х і 80-х”.

6 ключових особливостей ретрофутуристичного дизайну

Візуальний стиль ретрофутуризму надзвичайно розмаїтий, адже твори цього жанру можуть втілювати різні історичні періоди — від промислової революції до ранньої епохи інтернету.

Ретрофутуристичні ілюстрації, дизайн, книги або фільми показують світ майбутнього очима людей з минулого. Наприклад, дизельпанк зображує похмуре майбутнє з бойовими машинами часів Другої світової та нескінченними військовими протистояннями, відсилаючи нас до періоду з 1930-х до 1960-х. Крім ідей про безглуздість війни, дизельпанк розповідає історії людей, які бояться ядерної війни, підозрюють інших у шпигунстві та з ентузіазмом обговорюють нові види зброї.

Водночас наступні особливості естетики ретрофутуризму є спільними для більшості мистецьких творів і дизайну в цьому жанрі:

впізнавана естетика минулого (від вікторіанської епохи до початку цифрової ери);
ностальгійний настрій;
фокус на інженерію, науку й технології;
радикальний (оптимістичний чи песимістичний) погляд на майбутнє;
ретрофутуристичні шрифти (геометричні та округлі);
бляклі фони та яскраві кольори.

Кожен підстиль ретрофутуризму має свої особливості. Ретрофутуризм 60-х часто зображує космічні подорожі й “мирні” технології, зокрема летючі автомобілі або розумні будинки. Колірна палітра такого ретрофутуристичного дизайну тепла і яскрава. У ньому представлені залиті сонцем інтер’єри з великими округлими вікнами, з яких відкривається чудовий краєвид.

З іншого боку, футуризм 90-х, зокрема кіберпанк, можна впізнати за неоновими, темними фонами, маленькими квартирами та повною відсутністю природи (наслідок зміни клімату). Головні теми таких зображень і відео — самотність людини в перенаселеному мегаполісі та моральний занепад людства.

У чому секрет популярності ретрофутуризму

Ретрофутуристичне мистецтво виконує кілька важливих культурних функцій.

По-перше, цей жанр дає авторам та їхній аудиторії можливість поміркувати над тим, чи принесли нам сучасна наука і технології обіцяне щасливіше і комфортніше життя.

По-друге, ретрофутуризм занурює нас у ностальгію, показуючи речі, які асоціюються з нашим дитинством, юністю чи навіть батьками. Найбільше це стосується ретрофутуристичного графічного дизайну. Чому цей ностальгійний підхід такий ефективний в маркетингу? Дізнайтеся зі статті “Що таке ностальгійний маркетинг і як ви можете використовувати його для залучення аудиторії”.

Ретрофутуристичні мистецтво та дизайн приваблюють авторів ще й тим, що відкривають безмежні можливості для фантазій про можливе чи неможливе майбутнє. Водночас вони дозволяють втілювати творчі ідеї на основі вже наявної естетики, яку креатори люблять і добре знають (наприклад, ретрофутуризм 1960-х — це нуар). Отже, ретрофутуризм поєднує в собі естетику минулого, проблеми сьогодення та фантазії про майбутнє.

Ретрофутуристичні креативні кампанії — гарний вибір для брендів, які хочуть спробувати ностальгійний маркетинг для просування своїх товарів або послуг. Вибір історичного періоду залежить від цільової аудиторії бренду. Наприклад, ретрофутуризм 90-х сподобається мілленіалам, які стали свідками поширення цифрових технологій та інтернету. Ще одна категорія споживачів, на яку можуть бути спрямовані подібні кампанії, — зумери, котрі з раннього дитинства зі смартфонами у руках.

Дізнайтеся, як ваші клієнти споживають інформацію та приймають рішення про покупки, у статті “Теорія поколінь: бебі-бумери, покоління X, Y, Z і Альфа”.

Як створювати дизайн у ретрофутуристичному стилі

Естетичні принципи ретрофутуризму досить гнучкі. Вони дозволяють креаторам розмірковувати над проблемами сьогодення та думати про майбутнє, якого ми (на щастя чи ні) уникнули.

Запорукою будь-якого успішного креативного проєкту є потужна ідея. Якщо ви вже маєте її, але лише знайомитеся з жанром ретрофутуризму, почніть з пошуку натхнення та референсів:

Крок 1. Знайдіть приклади ретрофутуристичного мистецтва

Гарним початком можуть стати ретрофутуристичні плакати, фільми, книги, графічні романи та футурологічні журнали. Якщо ви хочете ще більше заглибитися в цю тему, дослідіть твори представників ретрофутуризму, а також естетику історичних періодів, на які вони спираються.

Крок 2. Визначте, що ви маєте на увазі під словом “ретро”

Оберіть історичну епоху з кінця XIX століття до першого десятиліття XXI століття, яка вам імпонує. Ретрофутуризм 80-х — це космос і щасливе життя, в якому розумні машини допомагають нам; ретрофутуризм 50-х майже завжди атомний і антиутопічний. Художники, які працюють з баченням майбутнього поширеного у 2000-х роках, зазвичай фокусуються на темах кіберпростору та шкідливого впливу людини на екосистему.

Крок 3. Створіть ретрофутуристичну палітру кольорів і мудборд

Створіть мудборд, який допоможе занурити глядачів у вигаданий вами світ. Використовуйте нашу ретрофутуристичну колекцію, а також “Обране”, щоб зробити мудборд і зберегти цікаві візуальні концепції на потім.

Якщо ви працюєте над статичним дизайном або футуристичною ілюстрацією, після цього кроку зможете створити власний дизайн. Якщо ж ви розробляєте складний проєкт, наприклад, айдентику бренду, дизайн мобільного застосунку або окремий анімаційний серіал, саме час підготувати кілька концептуальних варіантів.

Крок 4. Попрацюйте над ідеєю і сторітелінгом

Незалежно від того, працюєте ви з ретрофутуризмом 50-х чи 90-х, історія має підпорядковуватися загальним правилам сторітелінгу. Вам потрібен герой і конфлікт, щоб створити цілісний проєкт, який зацікавить аудиторію.

Хороші приклади використання ретрофутуристичного стилю в маркетингу можна знайти у рекламних роликах Toyota Back to the Future за участю Майкла Джей Фокса та Крістофера Ллойда (2015) та Adidas Originals Your Future Is Not Mine.

Також рекомендуємо переглянути такі культові ретрофутуристичні фільми, як “По той бік чорної веселки” Паноса Косматоса, “Легіон” Кадзуакі Кірія та “Сплячий” Вуді Аллена. Якщо вам потрібні практичніші приклади застосування ретрофутуризму, зверніть увагу на архітектуру та продуктовий дизайн у цьому стилі. Наприклад, Walden 7 Рікардо Бофіля (Барселона, Іспанія) або “Хабітат 67” Моше Сафді (Канадський павільйон на Всесвітній виставці 1967 року) відносяться до ретрофутуризму 70-х років.

Переглянути колекцію

Резюме

Ретрофутуризм здається найпростішим способом для дизайнерів, сценаристів, художників та інших креаторів розвинути уяву та відповісти на питання, які їхні очікування від майбутнього — оптимістичні чи песимістичні.

Цей жанр розпочався з ретрофутуристичних книг, плакатів і фільмів, а зараз його прояви можна помітити в моді, архітектурі та маркетинговому дизайні. Якщо хочете спробувати свої сили, почніть вже сьогодні й створіть перший вінтажний футуристичний колаж за допомогою зображень від авторів Depositphotos.