Для читачів нашого блогу: зображення всього за $0,80
Придбати зі знижкою
Пошук
Давно, коли міленіали були ще дітьми, їхніми інфлюенсерами були герої улюблених казок. Разом з командою ілюстраторів Projector Institute ми повернулися в дитинство, щоб переосмислити книжки, на яких зростали.
Подивитися проєкт
ГАХ
КНИ
дитячих
у
Приховані
Пеппі Довгапанчоха стала сильною, тому що поруч не було батьків. Русалонька була не жертвою нерозділеного кохання,
Якщо ми перечитаємо наші
Для більшості міленіалів книжки були головним джерелом знань про життя. Тому ми вирішили переосмислити їхню традиційну інтерпретацію й показати
Маленький принц потрапив у пастку співзалежних стосунків.
улюблені дитячі книги,
багато з них розкриються зовсім по-новому.
приховані сенси в ілюстраціях,
щоб краще зрозуміти себе.
а тією, хто поплатився за свій обман.
9
8
7
6
Пригоди Аліси
Мері Поппінс
Пеппі Довгапанчоха
Пітер Пен
5
4
3
2
1
Таємничий сад
Русалонька
Щедре дерево
Маленький принц
Гобіт
1
Вирушайте в дорогу, щоб знайти себе!
У Більбо є дуже чіткий моральний орієнтир. Він розуміє, яким гобітом може бути, й робить все, щоб залишатися на боці добра. Нам всім можна повчитися у нього. Цю рішучість, сміливість й віру у свої принципи я втілила в ілюстрації.
Ілюстрація
Надії Руденко
Добропорядний гобіт Більбо Беґінз жив у затишній норі на схилі пагорба, поки одного разу не погодився на пропозицію вирушити на пошуки старовинних скарбів. І хоча додому він повернувся майже ні з чим, про своє рішення не пошкодував. Більбо отримав набагато більше, ніж золото: він усвідомив, яким хоробрим, розумним і щедрим може бути.
“Гобіт, або Туди і звідти”,
Дж. Р. Р. Толкін
Перша публікація: 1937
Руйнівна любов — це не любов
2
Ілюстрація
Ольги Аристової
Не пам‘ятаю, в якому віці я прочитала "Маленького принца", але пам‘ятаю, що книга мені не сподобалася. У цього твору холодний тон, він пронизаний космічною самотністю. Зараз це приваблює мене.

Всі ми прагнемо особливого зв‘язку з кимось. Ми часто шукаємо його у коханні й дружбі. І це нормально! А от що ненормально – так це надто віддаватися цьому зв’язку, не відчуваючи взаємності.

У моїй ілюстрації надчуттєвий Маленький принц застиг у своєму польоті після укусу змії. Всередині нього живуть ті, кого він приручив. Він заповнив своє серце іншими, й там стало затісно йому самому. Якби я зустріла Маленького принца, я б обійняла його і сказала: «Любов, що вимагає такої жертви, – це вдавана любов».

Маленький принц провів більшу частину життя на крихітній планеті. Одного разу він знайшов троянду — гарне, але самозакохане створіння, яке не може жити без постійного піклування. Коли герой вирішив дослідити світ і залишив троянду, все пішло шкереберть. Чим більше він віддалявся від того, кого любив, тим сильніше відчував провину. Маленький принц вирішив померти заради троянди, адже це відчуття виявилося для нього нестерпним.
“Маленький принц”,
Антуан де Сент-Екзюпері
Перша публікація: 1943
3
Для деяких людей ми — всього лише ресурси
“Щедре дерево”,
Шел Сільверстейн
Перша публікація: 1964
Дерево було готове віддати все заради хлопчика, який приходив до нього із дитинства. Подорослішавши, хлопчик зламав його гілки на дрова, а потім й зовсім спиляв, залишивши від дерева один пень. Самопожертва не допомогла дереву ані втримати людину, яку воно любило, ані зробити її незалежною.
Якби я могла переписати цю історію, то обдарувала б дерево вмінням аналізувати свою поведінку й ситуацію. Наприклад, дерево змогло б замислитися, чому воно продовжує називати чоловіка хлопчиком і пропонує йому можливості, а не допомагає реалізуватися завдяки власним ресурсам.

Найважчим у роботі над ілюстрацією було визначити, хто важливіший — хлопчик або дерево. Для мене головним стало дерево, яке вже втратило листя й більше не зможе давати плоди, оскільки його гілки зрубав і забрав хлопчик. Дерево почало гнити, але все ще знаходиться в ілюзії, що все добре, а хлопчик приходив до нього, тому що скучив.
Ілюстрація
Наталі Гурової
4
Принц не винен
“Русалонька”,
Ганс Крістіан Андерсен
Перша публікація: 1837
Під час корабельної аварії Русалонька врятувала юного принца й закохалася у нього. Можливо, з’явилося б взаємне почуття, якби він пізнав її справжню. Але Русалонька приховала свою сутність й видала себе за людину, щоб бути схожою на коханого. Не можна звинувачувати принца, який обрав ту, кого знав краще.
Я читала цю казку в дитинстві, і з того часу моє ставлення до головної героїні змінилося. Раніше я думала, що щасливим фіналом для Русалоньки могло б бути весілля з принцом. Але зараз я вважаю, що, пройшовши крізь випробування й подолавши чимало бід, вона отримала те, на що заслужила: справжню себе. Шлях до такої мети може бути непередбачуваним.

Моя ілюстрація присвячена трансформаціям особистості героїні. Вона прийняла себе, перейшла з одного стану в інший і піднеслася над собою.
Ілюстрація
Анастасії Іванової
5
Мета надає життю сенс
“Таємничий сад”,
Френсіс Годґсон Бернет
Перша публікація: 1911
Ніхто ніколи не піклувався про бідну Мері. Після смерті батьків вона могла б перетворитися на тінь і блукати гарним маєтком свого дядька. Та дівчинка вирішила доглядати за покинутим садом. Разом із садом розквітла й душа Мері.
Початок цієї книги був дуже зворушливим і великонадійним, але фінал мені зовсім не сподобався. Головна героїня молодець, але стратегія її дядька викликає питання. Він просто покинув дітей і чекав, поки хтось інший розв’яже їхні та його проблеми.

​​Найважчим у роботі над моєю ілюстрацією було передати стан і характер дівчинки.
Ілюстрація
Надії Руденко
6
Тікаючи від дорослішання, ви тікаєте від життя
“Пітер Пен у Кенсінгтонських садах”
Дж. М. Баррі
Перша публікація: 1906
Однієї ночі Пітер Пен вирішив полетіти у Кенсінгтонські сади й не зміг повернутися. З часом він звик до безтурботного життя серед фей. Таке життя може здатися раєм, поки ви не усвідомлюєте, що через своє рішення Пітер Пен ніколи не подорослішає і більше не побачить рідних.
В дитинстві я бачила лише мультфільм. Зараз розумію: він зовсім не про те, що доносить книжка. Головний герой викликає багато питань. Якщо це прообраз хлопчика, який не хоче дорослішати, чому він грубий та егоїстичний? Можливо, це пов’язано з тим, що таких людей часто не приймає оточення і його поведінка — захисна реакція?

Найскладнішим для мене було передати характер Пітера й холодну атмосферу, що його оточує.
Ілюстрація
Поліни Удод
7
Велика сила народжується з відчаю
Книга має глибокий сенс: дотримуючись необґрунтованих правил суспільства, дорослі втрачають себе й стають байдужими до світу, що їх оточує.

У фіналі Пеппі та її друзі з'їдають по горошині, уявляючи, що це ліки проти дорослішання. Мені здається, це гарний фінал. Він дає кожному можливість зробити свій висновок. Для когось діти обов’язково виростуть й стануть нечуйними дорослими. А хтось повірить, що кожен може залишатися доброю дитиною у душі.
Дев’ятирічна Пеппі жила сама. Її мати померла, а батько уплив далеко, залишивши дівчинці скриню із золотом. Попри самотність, Пеппі завжди залишалася оптимістичною й чуйною. Вона використовувала свою силу й золото, щоб підбадьорити інших. І навіть допомагала людям, які не були добрими до неї. Самотність — це те, що штовхає Пеппі вперед і робить сильнішою.
“Пеппі Довгапанчоха”,
Астрід Ліндгрен
Перша публікація: 1945
Ілюстрація
Ніки Куриленко
8
Ідеальне виховання дітей вимагає магії
“Мері Поппінс” (серія з 9 книг),
П. Л. Треверс
Перша публікація: 1934—1988
Бути нянею чотирьох дітей для Мері Поппінс було зовсім не важко. Їй вдавалося підтримувати чистоту й порядок, вчити підопічних гарних манер і щодня розширювати їхній кругозір. Питання в тому, чи змогла б Мері Поппінс впоратися з усіма своїми обов’язками без чарів?
Мама читала книгу про Мері Поппінс, коли мені було 5-6 років. У дитинстві я бачила в ній більше магії й не помічала стосунки персонажів. Мері Поппінс мені здавалася дуже суворою, й це враження залишилося, але тепер мене почали обурювати токсичні стосунки між другорядними персонажами.

Я б порадила Мері не тиснути на дітей авторитетом, а більше з ними спілкуватися й намагатися зрозуміти. Також хотілося б, щоб батьки були більш чуйними до дітей та відповідальними, а не чекали на диво.
Ілюстрація
Тетяни Єфремової
9
Іноді все, що потрібно, — добре поспати
Я повноцінно познайомився з цією книгою, коли читав її своїй дитині. Виникло враження, що мені книга здалася цікавішою, ніж їй. Автор залишив фінал відкритим: Аліса просто прокинулася, так і не додивившись сон. Ми можемо лише вгадувати подальші події. Я б порадив Алісі не надто захоплюватися своїми фантазіями й дотримуватися балансу між зовнішнім і внутрішнім світом.
Бажання не пропустити жодну подію іноді позбавляє нас сну. Якби Аліса не спала вдень, вона ніколи б не зустріла кролика й не провалилася у чарівну нору. Льюїс Керролл вчить нас, що сни — це теж джерело ідей, вражень і цінних знайомств.
“Пригоди Аліси в Дивокраї”,
Льюїс Керрол
Перша публікація: 1865
Ілюстрація
Павла Бестужева
у соцмережах або розкажіть, що ви про нього думаєте, тут:
Дякуємо
Поділіться цим проєктом
Хоча сюжети наших улюблених дитячих книжок – вигадка, вони часто мають багато спільного з реальністю.
♥︎
літературним героям за важливі життєві уроки