Ілюстраторка Надя Снопек: “98% часу я дійсно отримую задоволення від роботи”

Думка, що стоки – це нудно, давно застаріла. За останнє десятиріччя стокова фотографія суттєво змінилася, і сьогодні вона представляє більше автентичний, креативний і різноманітний, ніж коли-небудь.

Ілюстраторка-фрілансерка із Сибіру Надя Снопек відноситься до авторів Depositphotos, які багато в чому сприяли змінам. У своєму портфоліо вона відображає етнокультурне розмаїття й сучасний спосіб життя, розкриваючи важливі й актуальні теми за допомогою яскравих ілюстрацій.

У Наді свій підхід до роботи зі стоками. Вона знає, як зробити, щоб ваші ілюстрації опублікували у Guardian, Independent, Washington Post, Wired, Vogue, Cosmopolitan, Forbes і GQ. У цьому інтерв’ю Надя розповідає про свій творчий шлях, захоплення ілюстрацією й роботу з клієнтами.

Я завжди захоплювалася ілюстрацією

Я народилася в Сибіру, якийсь час жила у Москві, Польщі, Берліні й Каліфорнії. Працюю у двох напрямах: ілюстраторкою для стоків і фрілансеркою. Мене завжди цікавила ілюстрація, але займатися нею я почала не одразу. Я закінчила Вищу школу державного управління й рік була на держслужбі. Цей досвід виявився дуже пізнавальним: життя може бути просто нестерпним, коли ви ненавидите свою роботу й це взаємно.

Я звільнилася рівно через рік (мій перший і останній робочі дні були у День святого Валентина) і переїхала до Москви. Наполегливо намагалася працювати ілюстраторкою, але у Москви були інші плани на мене.

Життя може бути просто нестерпним, коли ви ненавидите свою роботу й це взаємно.

Після шести місяців нечастих підробітків ілюстраторкою я нарешті знайшла офіс мрії – диджитал-видавництво, яке випускає онлайн-медіа про креативну індустрію, технології, міське життя, новий фемінізм і молодь. Кожна людина там була талановитою й харизматичною. Але мої обов’язки не стосувалися творчої сфери. Я була менеджером з продажу реклами. Проте ця робота підготувала мене до майбутньої кар’єри у мистецтві. У першу чергу вона сформувала коло моїх інтересів. Також вона допомогла подолати найбільший страх ілюстратора-початківця – страх ділових переговорів з клієнтами.

Я могла б все ще працювати там, але через два роки у моєму житті стався інший поворотний момент. За місяць до 2016 року мій майбутній чоловік поміж ділом спитав: “Слухай, скоро закінчується наш договір оренди. Може, знайдемо нове житло в іншій країні?”. Я відповіла так і стала безробітною, але впевненою у тому, що буду ілюстраторкою.

Як я стала авторкою стокових платформ

Я почала працювати зі стоками у 2013 році. Тоді моє портфоліо складалося десь із 30 векторів. Це приносило мені достатньо грошей, щоб придбати пару кросівок раз або два рази на рік. Звільнившись у 2016 році, я вирішила зробити стокову ілюстрацію своєю головною роботою.

Пам’ятаю розмову з чоловіком у піцерії:

“Я дуже хочу присвячувати більше часу стокам. Я вже заробила 30 баксів цього місяця!”

Він відповів: “Я цілком тебе підтримую, але встановімо дедлайн. Ти витратиш шість місяців на цей експеримент, і якщо через пів року зможеш заробити, скажімо, суму місячної орендної плати, ми вважатимемо його успішним”.

На що я сказала: “Звучить нереалістично. Я згодна!”

Це було дуже важливо для мене. Було шість місяців, щоб спробувати. Не затягуватиму: експеримент вдався. Дохід виявився вдвічі більшим, ніж ми припускали.

Про свій підхід і робочий процес у стоковій ілюстрації

Стиль, у якому я працюю, досить поширений, але мій підхід у виборі тем відрізняється. Я приділяю багато часу відстеженню трендів. Цікавлюсь переважно соціологічними дослідженнями, сучасною етикою й культурою, а також новими технологіями. Хоча мені подобаються ілюстратори із впізнаваним стилем, вважаю, що дійсно потужне поєднання для стокової ілюстрації – мікс універсального стилю й ретельного дослідження трендів.

У роботі я використовую “підхід Лего”. За ці роки я зібрала досить велику колекцію персонажів, їхніх поз і різних об’єктів, які поєднуються один з одним на кшталт елементів Lego. Це допомагає суттєво заощаджувати час, тому я можу зосередитися на вивченні трендів.

Дійсно потужне поєднання для стокової ілюстрації – мікс універсального стилю й ретельного дослідження трендів.

Я застосовую цей підхід і на найнуднішому етапі пошуку ключових слів і створення описів. У мене є база даних, тому я можу повторювати атрибуцію зі старих файлів. Також я використовую онлайн-інструменти для підбору ключових слів, але та частина роботи, яка виконується вручну, важлива. Навіть найновіший штучний інтелект не запропонує такі специфічні варіанти ключових слів, як “покоління Z” або “культура скасування”.

Де знаходити натхнення й ідеї для ілюстрацій

Соцмережі – невичерпне джерело тем. Моя улюблена – TikTok. Існує поширена й досить снобістська думка, що TikTok – сміттєзвалище з танцювальними челенджами та єнотами, що купаються. Але треба визнати: танцювальні челенджі – це весело.

Якщо ви бачите якусь популярну тему у TikTok, Twitter або Instagram, є вірогідність, що завтра про це вийде стаття.

Якщо говорити серйозно, під час протестів Black Lives Matter (BLM) контент TikTok був набагато цікавішим і різноманітнішим, ніж в інших соціальних платформ. Його алгоритм дає вам більший вибір, показуючи відео незнайомих користувачів, на відміну від Facebook або Instagram, які утримують користувачів у їхній затишній соціальній бульбашці. TikTok пропонує багато контенту політичного, соціального, наукового й технічного характеру. І звичайно, єнотів, які купаються.

Великі ЗМІ щодня створюють багато контенту й купують багато стокових зображень, щоб його ілюструвати. Є спосіб передбачити, які зображення знадобляться їм у найближчому майбутньому. Сьогодні цикли публікацій досить короткі, але все ще не такі швидкі, як поширення інформації у соцмережах. Якщо ви бачите якусь популярну тему у TikTok, Twitter або Instagram, є вірогідність, що завтра про це вийде стаття.

Що допомагає художнику розширювати кругозір

Коли я була дитиною, завжди шукала на стійках з іменними брелоками у супермаркетах своє ім’я й трохи засмучувалася, якщо не знаходила. Не те щоб я хотіла цей брелок (вони були досить потворними), я просто хотіла побачити своє ім’я. Всі цього хочуть. Так я пояснюю моїм старшим друзям і родичам пристрасть нашого покоління до розмаїття й інклюзивності.

Цим же принципом я керуюся під час створення ілюстрацій. Наприклад, якщо малюю руку зі смартфоном, вона не обов’язково має бути білою. Пари ЛГБТК+ теж купують сімейні автомобілі, а пишні фігури ідеально підходять для ілюстрації джинсів з високою талією.

98% часу я дійсно отримую задоволення від роботи

Робота ілюстратора більше схожа на медитативну комп’ютерну гру, ніж на виконання завдань. Інші 2% – це випадки, коли у процесі виникають проблеми, наприклад, ваш завантажувальний диск майже заповнений, програмне забезпечення потребує оновлення, акумулятор розряджений, строк підписки сплив. Найбільше мене дратує іконка iTunes, яка з’являється знизу екрану раз на місяць.

Крім малювання, ілюстратори-фрілансери витрачають багато часу на відеодзвінки, електронні листи й документи. Спілкування між ілюстратором і клієнтом має переважно дружній і неформальний характер, але ми дотримуємося ділового етикету. Ми часто використовуємо фрази на кшталт “як я вже повідомила в останньому листі”, “сподіваюся, ви чудово провели вихідні” та інші.

Якось я працювала над проєктом і після того, як надіслала готові роботи, отримала від клієнта повідомлення: “You are ******* amazing! Period.”

Якщо вам було цікаво, які відгуки хочуть отримувати ілюстратори, тепер ви знаєте!

Як відгуки клієнтів допомагають вдосконалювати навички ілюстратора

Мікростоки не передбачають спілкування між автором і клієнтом. Клієнти просто купують ваші роботи на сайті. Але через специфіку свого заняття я спілкуюся з людьми, які використовують мої ілюстрації. Я обираю недостатньо розкриті теми, наприклад, культурне й етнічне багатоманіття, життя ЛГБТК+ спільноти, різні види інвалідності й інші подібні питання. Виявилося, я не завжди можу правильно їх проілюструвати, але мені часто допомагають.

Одного разу я отримала дуже дружній імейл з порадою змінити одного з моїх трансгендерних персонажів у сукні й із бородою. Моя логіка була такою: “Ця метафора дає чітке розуміння, що даний персонаж – трансгендер”. Але логіка цієї ілюстрації мала бути наступною: “Чи є ця метафора образливою для трансгендерів?”. Вочевидь, що так. Правильний спосіб проілюструвати трансгендера – показати обрану ним стать, а не отриману від народження. Тож або сукня, або борода, але не разом.

Ще один електронний лист стосувався того, як я малюю азійські очі. Це була проста пласка ілюстрація, тому я використала дві горизонтальні рисочки. Звісно, я не хотіла нікого образити, але, як виявилося, такий спосіб зображення азіатів потрапляє у категорію антиазіатських ілюстрацій з минулого століття. Автор листа також надіслав приклади того, як можна інакше малювати азійські очі, щоб це не виглядало зневажливо.

Я дуже ціную такі відгуки. Вони допомагають мені виявляти образливі стереотипи про культури, з якими я не знайома, й уникати їх.

Найкраща порада, яку я колись отримувала

Цю пораду мені багато років тому дав друг, який першим повірив у мене як у комерційну ілюстраторку. Тоді я малювала растрові зображення. Він дав мені проєкт і сказав:

“Вчися створювати векторну графіку. Растрові зображення вже нікому не потрібні. У тебе один тиждень, щоб навчитися”.

Я плакала, дивилася уроки, знову плакала, а потім навчилася.

Ця порада може здатися неоднозначною. Звісно, растрова ілюстрація – це наступний рівень. Але для стоків, графічного дизайну й анімації треба створювати векторні зображення.