10 найкрасивіших постерів Каннського кінофестивалю
У вихідні на Французькій Рив’єрі завершилася одна з найвизначніших подій у галузі кінематографа – Каннський кінофестиваль. Він щороку приваблює аудиторію з усього світу: як любителів кіно, так і креаторів, котрі знаходять натхнення у темах, сюжетах та естетиці фільмів-учасників. Та джерелом ідей можуть бути не лише кінострічки. Окремої уваги заслуговують постери Каннського кінофестивалю як одні з найяскравіших зразків сучасного мистецтва плаката.
Плакати передають загальний настрій заходу й занурюють глядачів у магічну атмосферу світу кіно. Сьогодні ми розповімо вам про найефектніші постери Каннського кінофестивалю за останні 20 років та їхнє значення. Щоб зробити цей огляд цікавішим, ми звернулися до графічних дизайнерів – Марини Дяченко, Анастасії Довгаль та Івана Богомаза. Вони поділилися своїм баченням і експертними оцінками вподобаних плакатів. Продовжуйте читати, щоб дізнатися про символізм і художні підходи у знакових Каннських постерах.
1. 2022
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Постер ювілейного 75-го Каннського кінофестивалю вражає своєю видовищністю та алегоричністю. Його основою став кадр зі стрічки “Шоу Трумена” 1998 року. Це одна з останніх сцен, де герой Джима Керрі усвідомлює, що жив у нереальному світі під куполом, і вирішує вирватися з нього. За словами організаторів фестивалю, офіційний постер символізує непереборне бажання самовираження й свободи. Сходження нескінечнними сходами вгору пов’язують із переосмисленням минулого і прагненням до відродження. Цей постер можна сміливо назвати одним із найгарніших в історії Каннського кінофестивалю. Ефектна композиція та гармонійне поєднання кольорів, в якому домінує мрійливий блакитний, створюють незабутнє враження.
Варто сказати, що постери до Каннського фестивалю мають мету не висвітлити саму подію, а більше розповісти про час, настрої у суспільстві у цей момент. Щоб зрозуміти смисл цих афіш, треба знати контекст, історію персон з відповідного середовища, жити життям кінематографа. Так, на постері до 75-го кінофестивалю зображений кадр з фільму “Шоу Трумена”, який показує готовність людини усвідомити й прийняти той факт, що її уявлення про життя було оманливим та ілюзорним і вона готова до нового реального життя. Можливо, він є ілюстрацією до останніх воєнних подій у світі, до яких мало хто був готовий, але тепер це наша спільна нова реальність”, – Анастасія Довгаль.
2. 2021
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Головним героєм постера 74-го фестивалю став голова журі – американський режисер Спайк Лі. Ця роль дісталася йому вдруге, оскільки у 2020 році захід не змогли провести у традиційному форматі через коронавірусні обмеження. На плакаті Спайк Лі втілює персонажа Марса Блекмона зі свого фільму “Їй це дуже потрібно”. Дизайнер Хартленд Вілла, який працював над постером, вибрав чорно-білу палітру, зробивши виняток лише для золотої назви, дати й логотипа фестивалю. За словами організаторів, білий фон з листям пальм і птахами символізує чистий екран в очікуванні кінопоказів, а зацікавлений погляд Спайка Лі – майбутніх глядачів.
3. 2019
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Найчастіше для постерів Каннського кінофестивалю обирали зображення жінок-акторок, та афіша 2019 року була особливою, адже на ній вперше з’явилася режисерка. Мова йде про француженку Аньєс Варда, яка також стала першою жінкою-володаркою Почесної “Золотої пальмової гілки”. Кадр, обраний за основу постера 72-го фестивалю, зробили під час зйомок дебютного фільму режисерки. Організатори так описали свій вибір: “Аньєс у яскравому світлі. Згори. Забралася на незворушного техніка. Приклеїлася до камери, яка, здається, її поглинає. Молода 26-літня жінка знімає свій перший фільм. Цей знімок втілює всю Аньєс Варда: її пристрасть, зухвалість, бешкетність”. Життєрадісний настрій підтримує і головний колір постера – помаранчевий.
На відміну від постера для будь-якого фільму, який виходить в прокат, афіша має за мету показати, що буде відбуватися у картині, і є своєрідним “статичним трейлером стрічки”. Ідейно постери Каннського кінофестивалю створені за концепцією “кіномани для кіноманів”. В цьому випадку глядач має розуміти контекст, який несе кадр, що був обраний для рекламного плаката фестивалю в тому чи іншому році.
В цілому афіші побудовані за максимально ефективним принципом: фотографічний або ілюстративний центральний образ (кадр з фільму) та звичайно виразна типографіка (шрифти), яка у деяких випадках використовується як елемент декору й несе певну інформацію про фестиваль. Переважно це витончений геометричний гротеск.
Вони максимально інформативні та легкі для сприйняття глядачем. В кожен плакат закладена ідея, що робить їх унікальними з року в рік”, – Іван Богомаз.
4. 2018
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Авторка постера до 71-го Каннського кінофестивалю – дизайнерка Флор Макін – надихалася класичною стрічкою Нової хвилі “Божевільний П’єро” Жан-Люка Годара. Для афіші вона використала захопливий кадр, в якому головні герої застигли у поцілунку. Цей вибір не випадковий, адже однією з тем фестивалю у 2018 році було кохання. Авторка наповнила простір довкола закоханих яскравим блакитним і жовтим, які ще більше підсилюють романтичний, мрійливий настрій зображення.
5. 2017
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Постер ювілейного 70-го фестивалю, на якому зображена Клаудія Кардінале, викликав свого часу цілу багато суперечок і обговорень. Річ у тому, що автори плаката вирішили зробити акторку трохи стрункішою й вдалися до магії Photoshop, за що отримали хвилю критики. Точку в цій історії поставила саме Кардінале, ставши на бік дизайнерів. За її словами, фотографію відретушували з метою показати легкість, яка немов робить модель грою уяви. З естетичної точки зору постер неймовірно ефектний і захопливий. Він сповнений життя й енергії, що досягається завдяки динамічному зображенню і використанню червоного як базового кольору. Хоча, за теорією кольору, він буває неоднозначним, у цьому випадку відтінок чудово доповнює головну тему.
Що стосується дизайну – у всіх постерах простежується один максимально лаконічний стиль. Є один кадр, у який вписаний текст. Майже на кожному з них штифтова частина є частиною загальної композиції, що доповнює картинку. Відчуття легкості й преміальності досягається саме завдяки тому, що ядром композиції є зображення, а текст стоїть на другому чи навіть третьому плані. Як і самі фільми Каннського фестивалю, постери до нього позбавлені зайвої мішури, дуже елегантні й мають смислові шари. Залишається лише їх розгадати”, – Анастасія Довгаль.
6. 2015
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Постер 68-го фестивалю був присвятою Інгрід Бергман на честь сторіччя з дня її народження. Основою постера стала фотографія акторки, зроблена відомим фотографом Девідом Сеймуром – одним із засновників агентства Magnum Photos. Організатори зазначали, що Бергман є “сучасною легендою, вільною жінкою та сміливою актрисою. Підкорюючись своїм бажанням, вона змінювала ролі й країни, завжди зберігаючи елегантність і простоту”. Так само можна описати й постер фестивалю 2015 року. Він простий і стильний водночас. Монохромне зображення, де домінує білий, фото із вираженою зернистістю та яскравий акцент у вигляді написів блакитним кольором привертають увагу й створюють ностальгійну атмосферу.
7. 2014
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Постер 2014 року продовжив традицію використання кадрів із культових стрічок. Цього разу в центрі уваги опинилося зображення з фільму “8 1/2” Федеріко Фелліні. У цій сцені герой Марчелло Мастроянні опускає сонцезахисні окуляри й кидає томливий погляд на чарівну героїню Клаудії Кардінале, яка насправді є його видінням. За словами авторів постера, цей погляд над темними окулярами втілює радість життя і радість зустрічі на Каннському фестивалі. Дизайнери залишили красномовний кадр у його первісному вигляді, додавши лише текст та ефект сепії, який імітує відтінок старих фотографій і додає легкого присмаку ностальгії.
Колір відносить нас у кіно 60-х. Марчелло Мастроянні одразу перехоплює погляд, і ми вже на гачку цікавості. Великий шрифт навиліт другим шаром по фото — це більше декоративний прийом тут, адже акцент білим кольором вже зроблений на інфоблоці (лого+дата). Але глядач дочитує текст до кінця, і ми опиняємось у 2014-му, таким чином виправдовується присутність цього типографічного блоку”, – Марина Дяченко.
8. 2013
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Цікавий факт: на постерах Каннського кінофестивалю тричі з’являлися сцени з поцілунками. Окрім вже згаданої пари з плаката 71-го фестивалю, також був поцілунок героїв Інгрід Бергман і Кері Гранта з фільму “Лиха слава” Хічкока на афіші 1993 року. А через 20 років – поцілунок Пола Ньюмена та Джоан Вудворд. Цей романтичний і зворушливий кадр зробили на зйомках фільму “Новий вид кохання”. Для постера його обробили, а також доповнили динамічним фоном і яскравим текстом.
Гарний прийом повтору ліній на фото текстовим блоком. Типографічна композиція підкреслює динаміку фігур. Тло фотографії активно спрямовує наш погляд в центр, на поцілунок, а розмите боке створює атмосферу запаморочення від закоханості. Фігури в хитромудрій позі, але при цьому тримаються в рівновазі. Яскравий рожевий колір тексту досить легковажний саме тому, що це кадр із грайливого кіно”, – Марина Дяченко.
9. 2011
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Героїнею постера 64-го Каннського кінофестивалю стала акторка Фей Данавей. Для створення плаката використали її фото, зняте режисером Джеррі Шацбергом у 1970 році. Організатори відзначили, ще цей знімок є зразком витонченості й непідвладної часу елегантності, втіленням кінематографічної мрії, яку прагне підтримувати фестиваль. Цей постер – чудовий приклад того, наскільки видовищною може бути мінімалістична композиція. Чорно-біле зображення доповнює витончена типографіка у золотому відтінку, а особливий драматичний ефект постера досягається завдяки майстерному використанню негативного простору.
Мінімалістичність загалом притаманна постерам, бо час контакту з глядачем недовгий. Лаконічність цього постера ще й підтримана сенсом. Ідеальний плакат події про престиж і елегантність. Вишукана модель з 70-х і тонкий граціозний шрифт та тендітні лінії. Стриманість в кольорах – монохром і золотистий колір. Два світлових акценти на тіло моделі, все інше – в таємничій темряві. Людський мозок позитивно і найперше реагує на обличчя в макеті й, домальовуючи невидиме, поступово (за динамікою, яка продиктована нахилом цифр 64, а далі лінією ніг моделі) спускається в центр кола і нижче до центрованого лого, назви, дати”, – Марина Дяченко.
10. 2008
Джерело: сайт Каннського кінофестивалю
Натхнення для створення постерів до Каннського кінофестивалю автори знаходять як у фільмах, так і у фотографіях. Наприклад, основою для плаката у 2008 році знімок Девіда Лінча. На ньому зображена танцівниця кабаре Crazy Horse, образ якої нагадує Мерилін Монро. Постер наче занурює глядачів в ілюзорний світ кіно. Це відчуття посилює розмите зображення, що створює особливу, загадкову атмосферу. Такий настрій підтримує і палітра кольорів. Чорний і білий відтінки доповнює акцентний червоний і золотий як елемент урочистості й тріумфу.
Резюме
Вихід постерів Каннського кінофестивалю – подія, на яку щороку очікують не менше, ніж на сам конкурс. У цих роботах є дух часу і характерний стиль, що надихає багатьох креаторів. Це також чудова нагода потренувати надивленість, адже над плакатами фестивалю працюють визнані митці, у яких я чого навчитися. Сподіваємося, ви знайшли цікаві ідеї або принаймні отримали естетичне задоволення від перегляду цієї добірки. А також пропонуємо поділитися у коментарях, який з постерів сподобався вам найбільше.
Знайдіть ще більше натхнення зі світу кіно у цих матеріалах:
Палітри кольорів за мотивами відомих українських фільмів
Задоволення для естетів: 10 фільмів із чудовою палітрою кольорів
Палітри кольорів за мотивами фільмів для атмосферних проєктів
