Сучасний В’єтнам і його жителі в об’єктиві travel-фотографа Дмитра Гілітухи

Існує безліч різних стратегій розвитку портфоліо на Depositphotos. Хтось відстежує сезонні тренди й створює новий контент, орієнтуючись на них. Для когось профіль автора стає стимулом продовжувати експерименти й ділитися своїми досягненнями. Дмитра Гілітуху, українського фотографа з досвідом наукової роботи, акаунт на Depositphotos мотивував подорожувати світом й відкривати для себе нові країни.

Як все починалося 

Дмитро поділився історією того, як він став фотографом: “У студентські роки я пішов на блошиний ринок подивитися, чи є там ще плівкові камери. Я купив одну з них і почав займатися фотографією. Протягом багатьох років я міняв камери й знімав портрети друзів на чорно-білу плівку. Одного разу я фотографував свою подругу у студії на середній формат і зрозумів, що можу заробляти цим. Згодом я перейшов з аналогової техніки (у мене було майже три кілограми обладнання!) на цифрову й почав багато подорожувати”.

Кар’єра travel-фотографа Дмитра почалася після того, як він став автором фотобанку. Як науковець, він зробив знімки контрольованих лісових пожеж, проводячи наукові дослідження на цю тему. Серія отримала велику популярність на платформі. Це змусило Дмитра повірити, що travel-фотографія дасть йому можливість подорожувати з мінімальними витратами.

Через кілька місяців Дмитро вирішив вирушити в подорож Азією. Він поставив собі за мету створювати у поїздці стоковий контент, щоб покрити витрати. І зміг її досягти.

Велика подорож Азією 

Дмитро провів в Азії 210 днів, в тому числі місяць у В’єтнамі. Він самостійно спланував поїздку, щоб познімати жителів цієї країни та її дивовижні пейзажі.

Travel-фотограф робить акцент на художньому баченні, а не зйомці подорожей: “Я фіксую життя, щоб відобразити щирі моменти. Це можуть бути портрети, архітектурна фотографія або пейзажі”.

Велика подорож Дмитра Гілітухи Азією стала для нього стимулом для професійного розвитку й допомогла краще зрозуміти себе. В’єтнам був останньою країною, яку він відвідав у межах поїздки. Фотографу вдалося пожити у поселеннях місцевих племен. Також він побував у таких великих містах, як Хошимін, Ханой, Кантхо та інші.

“За пів року до поїздки я ще працював науковцем в університеті Києва, але моя свідомість прагнула розширення. Щоб мрія про подорожі стала реальністю, мені потрібно було знайти нове джерело доходу й дистанційну роботу.

Я поставив собі за мету створити сильне портфоліо на Depositphotos. Мені говорили, що з нуля неможливо досягти хорошого рівня доходу за такий короткий термін. Але я вирішив спробувати. Перші знімки, які принесли мені відчутний дохід, були науковими.

Потім я купив квитки до Азії й провів там зиму. Моїм першим пунктом призначення став штат Керала на півдні Індії. Ранок, 7,5 тисячі кілометрів позаду, і нас зустрічає десяток індусів. Вони допомогли знайти адресу нашого житла, хоча сторгуватися з водієм таксі у нас не вийшло.

Уявіть двір з дерев’яним будинком, тиковою алеєю, садом з бананами, кокосами й кардамоном. Там ми й жили. Наша кімната була як у старих фільмах: великий вентилятор і кольорові стіни. Отже, ми опинилися посеред Азії, у місці, де можна було розширити свою свідомість”, – розповів Дмитро.

Яскраві моменти поїздки до В’єтнаму

Свою подорож В’єтнамом Дмитро Гілітуха почав у Хошиміні, а звідти вирушив до поселення Кантхо біля дельти Меконгу. Цей район відомий своїми плавучими селами й ринком Кай Ранг.

Фотографії з дельти Меконгу – одні з улюблених робіт Дмитра: “Ви лише подивіться на цих дітей. Вони виросли в одному з найкрасивіших місць у світі, але багато хто з них ніколи не був на суші. Вони щодня купаються у холодній воді й радіють життю! Також мене вразило, наскільки місцеве населення шанує традиції”.

Маршрут фотографа проходив через національний парк Фонг-Ня-Ке-Банг, де знаходиться найбільша печера у світі Шондонг. Десяток менших печер і підземних тунелів на цій території відкриті для туристів і спелеологів.

Ось як travel-фотограф описує свої враження від поїздки: “Попри менталітет місцевих жителів (вони трохи різкі), їхнє холодне ставлення до незнайомців і саму мову, яка звучить досить грубо, В’єтнам – неймовірна країна. Тут кожен знайде те, що йому сподобається: найбільші печери у світі, мальовничу затоку Ха-Лонг, маленькі колоритні села, в’єтнамську каву, гори або море”.

Важливим пунктом у подорожі Дмитра був острів Катба у бухті Ха-Лонг. Ця територія входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Затоку оточують високі мальовничі скелі, а вода тут кристально прозора.

“У мене не було жодних конкретних очікувань від подорожі до В’єтнаму, та він виявився не таким, як я уявляв. Країна розвинена, але в’єтнамці менш привітні, ніж жителі Малайзії й Індії. Разом з тим у В’єтнамі ви знайдете приголомшливі ландшафти й колорит.

Мені знадобився всього один день, щоб звикнути до В’єтнаму. Це дивовижне поєднання культури, добре розвиненої інфраструктури й природи”, – поділився з нами фотограф.

У гірській частині В’єтнаму, де знаходиться поселення Сапа, Дмитра вразили рисові ландшафти й етнічні села племен хмонгів. Він відвідав найбільший ринок Кан Кау, куди раз на місяць у суботу з’їжджаються всі гірські племена з Китаю і В’єтнаму.

“В останні три дні перед відльотом ми на байку об’їхали 450 кілометрів гірськими дорогами й побачили найгарніші місця у країні. Але виявилося, що ми потрапили туди не в той час. Взимку рисові тераси пустують. Ідеальний час для поїздки у цей гірський район для фотографів починається у червні”, – розповів Дмитро.

Для фотографів, які планують поїздку до В’єтнаму

За словами Дмитра, щоб зробити яскраві travel-знімки у В’єтнамі, потрібно знайти спільну мову з місцевими жителями або навчитися розпізнавати вирази їхніх облич. Але це непросто.

“Вам потрібно звикнути до в’єтнамського менталітету й навчитися відчувати людей, з якими ви спілкуєтеся. Вони тут дуже різні, як і в будь-якій країні: іноді занадто галасливі, трохи наївні, дуже веселі або сором’язливі. Їхні обличчя говорять набагато більше, ніж слова, особливо коли ви не розумієте мови.

До того ж ви напевно зустрінете людей, які щиро порадіють увазі до себе і не будуть проти того, щоб ви зробили кілька фото з ними. Якщо хтось не хоче фотографуватися, просто відвернеться й піде. Це стосується південних районів. У гірських селах на півночі, недалеко від кордону з Китаєм, все зовсім інакше. Наприклад, нам вдалося заночувати у місцевої родини й познімати її побут та повсякденне життя”.

Героями світлин з В’єтнаму стали незвичайні люди, які привернули увагу Дмитра й були раді поспілкуватися з ним. Також йому пощастило вирушити у похід з колоритними в’єтнамцями, які бережуть свої традиції й культуру.

Люди з племен чорних хмонгів і червоних зао говорять різними мовами, але живуть у сусідніх високогірних селах у схожих хатинах без вікон. Місцеві жінки переважно займаються рукоділлям, а чоловіки вирощують рис.

“Мені вдалося пожити у традиційній хатині, коли я був на півночі. У нас не було штучного освітлення, а всю їжу готували на вогні. Я запитав у жінки, яка приймала нас, що для неї означає щастя. Вона відповіла, що щастя – це більше рисових полів і здорові діти”.

Резюме

Минуло понад шість років відтоді, як Дмитро Гілітуха завантажив свою першу фотографію на стокову платформу. Сьогодні його можна назвати досвідченим автором із впізнаваним стилем.

Історія Дмитра доводить, що стокова фотографія не тільки допомагає авторам знайти стиль і вдосконалити навички, а й дає їм шанс реалізувати свої мрії. Подивіться інші фотографії з в’єтнамської серії Дмитра Гілітухи. І успіхів вам у досягненні власних цілей з Depositphotos!