Новий погляд на travel-фотографію від Олександра Ладанівського
Олександр Ладанівський почав знімати 15 років тому. Сьогодні він – відомий travel-фотограф, який влаштовує експедиції у наймальовничіші куточки планети.
Першим жанром, який опанував Олександр, стала весільна фотографія. Але йому було затісно у межах одного напряму. Тож він пробував свої сили у всіх можливих жанрах, в тому числі й футуристичному стимпанку.
Олександр Ладанівський не вважає фотографію своєю роботою. Сьогодні він – радше мандрівник, аніж людина з камерою. Водночас Олександр знімає для Discovery й активно веде сторінку в Instagram, присвячену travel-фотографії (у нього понад 220 тисяч підписників).
Подивіться дивовижні роботи Олександра Ладанівського на Depositphotos і прочитайте це інтерв’ю, щоб знайти нові ідеї та натхнення.
*Клацнувши на зображення, ви перейдете на сайт Depositphotos, де зможете його придбати
Про фототехніку
Протягом 15 років я користуюся лише технікою Nikon, але не тому що вважаю її найкращою у світі. Як і більшість фотографів, я звик до певної логіки в роботі обладнання. Переходити з однієї системи на іншу дуже важко та дорого.
Зараз у мене фотоапарат Nikon D850, а також ряд об’єктивів: 24 мм, 50 мм, 85 мм, 70-200 мм, але улюбленця серед них немає. Все залежить від завдання. Оскільки останні два роки я займаюся пейзажною та travel-фотографією, 90% моїх робіт – панорамні знімки. Глядач бачить зображення, але не здогадується, що воно, можливо, складається з трьох, п’яти або десяти кадрів. Фокус та відстань відіграють у цьому випадку другорядну роль.
Про редагування travel-фото
Я застосовую Lightroom для корекції кольору та PhotoShop для решти завдань. Намагаюся витрачати мінімум часу на редагування світлин. Проте з панорамними фотографіями це триваліший процес, оскільки мені треба поєднати кілька зображень. Я можу редагувати одну світлину як кілька хвилин, так і майже годину.
Для панорамних кадрів важливий технічний аспект. Панорама може бути знята зі штатива або з рук. У другому випадку на редагування доведеться витратити ще більше зусиль. А от портрети я можу редагувати за три хвилини.
Про стиль
Я займаюся travel-фотографією лише три роки. До цього мав справу із різними жанрами, включаючи портрет, натюрморт та абстрактну фотографію. Свій теперішній стиль я називаю travel style. Його особливість в тому, що я показую природу та роблю акцент на контрасті між масштабами природних об’єктів і розміром людини. Це не можна назвати класичною пейзажною фотографією, скоріше саме travel. Мої світлини дають можливість побачити людей й одночасно відчути велич природи.
Про джерела натхнення
Немає конкретної людини або фільму, які б вплинули на моє формування як фотографа. І разом з тим на мене вплинуло все. Особливо пригодницькі кінострічки. Наприклад, у дитинстві я полюбляв дивитися фільми про Індіану Джонса. А сьогодні дехто каже, що я наслідую цей образ навіть у житті: подорожую в шкіряному капелюсі, як герой цієї стрічки. Також на мене впливає музика. Нею так чи інакше сповнене все, що я роблю.
Про творчий розвиток
Якщо взяти мої фотографії трирічної давнини й порівняти з тим, що я роблю зараз, трансформація стилю стає помітною. Проте аналізуючи свої нещодавні фотографії, я зазвичай не можу помітити певні тенденції.
Інша річ – старіші світлини, зроблені в інших жанрах. Досить часто мені не подобаються мої старі фотографії, які здавалися непоганими раніше. Вони стають нудними для мене. Один фотограф поділився думкою, що ця ситуація нормальна для тих, хто розвивається. І навпаки: якщо комусь подобаються його старі фотографії, це означає, що людина завмерла у творчому розвитку.
Про професійне зростання
Зараз у нас величезний прогрес у галузі освіти: вона доступна онлайн та може бути безкоштовною. Те, чого я навчився за 10 років, сучасні початківці опановують за рік. Навіть два роки для них достатньо, щоб розвинути власний стиль та досягти високої якості світлин. У мене десять років тому не було стільки інформації під рукою, я вчився на своїх помилках.
Проте практика, яка неможлива в інтернеті, все одно необхідна. Візьмемо весільну фотографію. Ти можеш знати, як працювати при ідеальному освітленні, якою має бути ідеальна композиція, а потім прийти на реальне весілля і стикнутися з безліччю несподіванок. У тебе може бути обмежений час, освітлення виявиться поганим, інтер’єр – жахливим. Ти швидко зрозумієш: те, про що дізнався в теорії, не працює в житті. Життя потребує вміння адаптуватися та досвіду.
У пейзажній фотографії слід враховувати, що іноді ідеального освітлення для зйомки можна чекати днями, ночами та навіть місяцями! У Чилі я чекав його три дні! Але чим вища ваша майстерність, тим легше отримати гарну фотографію.
Загалом треба використовувати всі можливості, щоб здобувати знання. Я постійно ходжу на курси та вчуся онлайн.
Про труднощі у travel-фотографії
Я вважаю, що мій найважливіший кадр ще не знятий. І водночас всі мої кадри особливі, бо за кожним з них цікава історія. Є знімки, які легко даються: побачив цікавий об’єкт, зупинився, вийшов з машини, сфотографував і поїхав далі.
А бувають кадри, заради яких треба кілька днів підійматися в гори, ночувати там, мокнути під дощем та мерзнути. Проте ваша аудиторія ніколи про це не дізнається. Скоріш за все, люди подумають, що ти десь йшов, просто натиснув на кнопку – і все.
З останнього, що мені згадується, – зйомка, яка стала рекордом, перша весільна фотосесія за Полярним колом.
Про подорожі
Зараз моя основна професія – не фотографія, а організація подорожей по всьому світу. Я постійно їжджу зі своїми командами у країни Скандинавії, Норвегію, Ісландію і на Фарерські острови. Фотографії льодових печер були зроблені в Ісландії, всередині найбільшого льодовика Європи.
Взимку ми регулярно їздимо в Ісландію, щоб ходити по льодовику, дивитися на північне сяйво та шукати льодові печери. Такі об’єкти існують лише рік, а далі тануть та перетворюються на нові. Ця мандрівка унікальна тим, що дає можливість зробити фотографії у місці, яке згодом назавжди зникне (Леонардо Ді Капріо зробив в Instagram репост знімка льодової печери Олександра Ладанівського).
Про фотографію для новачків
Моя практична порада фотографам-початківцям: знімайте щодня. 15 років тому я просто брав фотоапарат і ходив по місту. Я знімав все, що бачив: дерева, людей, предмети. Я фотографував навмання все поспіль, не розуміючи, добре це чи погано. Потім я приходив додому й аналізував результати.
Я поставив собі мету протягом року щодня робити не менше п’яти кадрів, щоб тренувати себе та своє художнє бачення. Коли я починав це робити, було трохи важко. Я багато знімав, але не розумів художньої цінності цих фотографій. Зараз із цим простіше: можна фотографувати й одразу викладати у соцмережі. Там ваші роботи побачать друзі, знайомі та тисячі незнайомих людей. За їхньою реакцією ви зрозумієте, що саме вам вдалося, а що – ні.
Про важливість погляду зі сторони
Тобі може подобатися твоя фотографія, але інших людей не обдуриш. Якщо кадр не чіпляє, значить, в ньому бракує атмосфери або ще чогось.
Існує безліч сайтів для фотографів, де ви можете отримати порцію конструктивної та професійної критики. Користувачі соціальних мереж мають трошки інше бачення: їм знімок або подобається, або ні. Фотографи ж мають досвід. Вони можуть підказати, як поліпшити композицію чи колір, куди спрямувати ваші зусилля в майбутньому.
Сьогодні важливо заявляти про себе у будь-який спосіб. Казати “Я існую! Я роблю фотографії, відео чи будь-що інше”. У певних випадках це спрацює, а в інших – підкаже вам, як змінити підхід.
Одним з індикаторів розвитку для мене став контракт з Discovery, де мої фотографії використовують у некомерційних цілях. Якщо редакція Discovery обирає певний кадр для публікації, значить, він класний, бо його оцінили люди, які давно працюють у даній сфері. Проте коли до мене вперше звернулися з Discovery, мова йшла про світлину, яку я сам оцінював не надто високо.
Про те, як залишатися затребуваним
Щоб бути запитаним, треба йти в ногу з часом. Але якщо ви професіонал, так часто стається само собою. Ви просто розвиваєтеся та підлаштовуєтеся під мінливий час. Іншими словами, професіонал – лише той, хто не деградує і продовжує зростати незалежно від технологій.
Я можу згадати кілька фотографів, чиї світлини були на високому рівні 15 років тому. Деякі з них залишилися на тому ж рівні, хоча їхня галузь розвивалася. Люди просто застрягли на одному місці.
Ті, хто лишається запитаним протягом років, постійно прагнуть розвитку, шукають щось нове. Як би не трансформувався ваш жанр та технології, якщо ви класно знімали за допомогою фотоапарата, зможете зробити чудові світлини й за допомогою смартфона або іншого пристрою. Важливо мати певне художнє бачення та ставитися до камери як до інструмента.
Про творче бачення
Фотографія – це творчість. Чим менше ви дотримуєтеся певних правил, тим вищі ваші шанси зробити унікальний кадр. Слідуючи стандартам, ви починаєте заганяти себе в рамки. Наприклад, існує думка, що пейзажі найкраще знімати зранку або ввечері, бо саме в цей час є необхідне природне освітлення. Також певні об’єктиви мають статус портретних.
Втім, порушувати правила також необхідно з певною метою. Ви можете знімати портрети на ширококутний об’єктив або фотографувати пейзажі у сонячний полудень, тому що вам так подобається. Якщо це ваше творче бачення, краще слідувати йому. Потім ви зможете проаналізувати, гарно це було чи ні.
Я не маю певних правил зйомки, мій досвід фотографії скоріше емоційний. Іноді я можу втратити шанс зробити чудовий “класичний” кадр, бо мені закортіло подивитися на захід сонця власними очима, а не через об’єктив.
Про самопросування
Розвивати соціальні мережі треба з любов’ю. Я створюю публікації, коли відчуваю натхнення для цього: обираю тему, фотографію, редагую та пишу пост. Я роблю це щиро, а не тому що так треба. Люди відчувають це, оскільки такі публікації не схожі на рекламу.
Перевага соціальних мереж для мене у тому, що вони змушують тебе тримати марку та постійно покращувати світлини, залишатися у професійному тонусі.
Це основні правила: соцмережі треба розвивати з любов’ю, а вони, своєю чергою, мають давати вам поштовх до розвитку. До того ж люди, які підписуються на вас, можуть ділитися своїми враженнями від ваших робіт. Це надихає фотографів та вказує їм напрям подальшого розвитку.
Про те, як Instagram та Facebook змінюють фотографію
Будь-які соцмережі, включаючи Instagram та Facebook, впливають на фотографію. Візьмемо travel-фотографію, у якій цей вплив надзвичайно відчутний. Десятиліття тому люди не подорожували так активно. У ті часи поїхати до Ісландії було космічно дорого, а зараз вартість цієї поїздки цілком доступна. Те саме стосується країн Африки та Латинської Америки, куди раніше їздили лише поодинокі відчайдухи.
Instagram мотивує людей подорожувати й поширювати travel-контент. Він показує, що можна робити, куди поїхати, що там подивитися. Ця соціальна мережа надихає мандрівників та фотографів, які можуть розвинути стиль, позичаючи вдалі прийоми фотографів-аматорів.
Про еволюцію фотографії
Найближчим часом нічого принципово нового не з’явиться і нічого не зникне. Фотографія як існувала сто років, так і продовжить існувати. Зміняться лише технології. Традиційні художні засади продовжать існувати, але спосіб створення фотографій та тенденції, яким слідують фотографи, трансформуються у щось нове.
Наприклад, десять років тому я сам знімав фотографію нареченої ‘на долоні нареченого’. Такий художній прийом вважався дотепним та класним, всі були в захваті. Сьогодні ж люди сміються над подібними світлинами. Думаю, за десять років інша аудиторія буде сміятися із сучасної весільної фотографії. Проте фотографія лишається фотографією, є лише тренди та зміни у технологіях.
