Знімки Діни Бєленко абсолютно не схожі на звичайну предметну фотографію. Кожен з них розповідає історію, предмети на зображеннях оживають й переносять нас в інший світ – світ магії, фантазії й гри.

Діна ділиться секретами, де брати натхнення, як бачити кадр і навчитися знаходити красу у повсякденних речах.

Фото руки з квітами і осіннє листя

Розкажіть трохи про себе і свій професійний шлях.

Щоб представитися, я завжди використовую одну й ту ж фразу, яка дуже точно мене описує: “Моє ім’я – Діна, і я розповідаю живі історії за допомогою неживих предметів”. Я – людина з маленькими паперовими містами, кубиками цукру, місяцем з полімерної глини, ляльковими меблями, розбитими чашками, машиною Руба Голдберга, зробленою власноруч, перефарбованими пазлами, дротяними деревами, картонними драконами й розлитою кавою. А ще – з фотоапаратом. Це по суті я.

Я отримала гуманітарну освіту (диплом з видавничої справи й редагування Далекосхідного державного гуманітарного університету), після завершення навчання працювала редакторкою у тамтешньому видавництві. Та невдовзі зрозуміла: єдине, що робить мене справді щасливою, – предметна фотографія. Тож я звільнилася з посади редакторки й стала фотографкою на фрілансі. З того часу я ані секунди не шкодувала про це рішення.

Як не дивно, моя освіта стала у пригоді в роботі фотографкою: як технічна складова (основи обробки зображень і додрукарської підготовки), так і творча (натхненний курс літератури, естетики й культурології). Думаю, що моя мрія ілюструвати книги – певною мірою бажання поєднати ці дві спеціальності.

Фото руки тримають відкриту книгу і чашку кави

Що для вас значить фотографія?

Це мій спосіб розповідати історії, робити переклад з мови неживих предметів на людську мову. Візьмемо, наприклад, чашку кави. Вона може належати астроному й віддзеркалювати зірки або місячне затемнення. Або ж це чашка художника, який через неуважність поставив у неї пензлі й олівці. Можна побачити, як від чашки гарячої кави підіймається пара, а в ній літають повітряні змії або дирижаблі. Треба просто ставити питання. На що це схоже? Як це можна змінити? Хто може цим користуватися? А якщо зробити його рідким або твердим? Речі дивовижні, особливо якщо вони прості. Чашки кави й печиво настільки прості й звичні, що пасуватимуть до чого завгодно. Й заведуть фотографа куди завгодно. Можна уявити себе дослідником, наприклад Девідом Лівінгстоном, у світі неживих предметів.

Фото руки тримають пензлик, стіл з блакитними фарбами і квітами

Чим вирізняється ваш стиль?

Можливо, вірою в те, що у кожній речі є відчуття людської присутності, чогось невидимого, але виразного. Я часто уявляю себе в ролі кінорежисера, який дає вказівки чашкам і печиву. Це як мати трупу неживих акторів, що не можуть ані рухатися, ані говорити, та все ж таки можуть показати історію.

Фото склянка з водою, фарби, пензлі й мольберт

Ваші композиції неймовірно вигадливі й творчі. Де ви знаходите ідеї для них?

Роблю замальовки. Багато!

Я не дуже вірю в абстрактне натхнення. Я вірю у натхнення, яке приходить до нас під час роботи. Тож я просто сідаю зі своїм альбомом, фломастерами й чашкою чаю та починаю думати, якою буде моя наступна фотографія. Я можу придумати абстрактну тему (наприклад, море, астрономія, подорожі, солодощі), а потім обираю предмети, які підійдуть для цієї історії. Або навпаки: можу вибрати предмет (наприклад, нещодавно придбані чашки, збільшувальне скло або мушлю) й вигадати для нього маленьку пригоду.

Завдяки неймовірним розповідним можливостям жанру предметної фотографії мені ніколи не буває нудно в роботі. Взагалі-то мені швидко набридають різні дрібниці, але саме тому я знаходжусь у постійному пошуку чогось нового. Набридли літаючі чашки кави? Тоді зроблю дракона з полум’я свічки, дам йому ім’я Лафаєт, і нехай він буде моєю домашньою твариною. Можливо, це щось на кшталт жаги мандрів. Ентузіазм дослідниці жанру спонукає мене йти вперед.

Фото колби з квітами і димом на дерев'яному столі

Якими особистими досягненнями у фотографії ви найбільше пишаєтеся?

Це проєкт “Нескінченна книга”.

Його почала художниця-ілюстраторка Наталі Ратковскі. Вона зібрала групу художників, кожен з яких протягом року створював свою “Нескінченну книгу”. Щотижня кожен учасник проєкту робив одну ілюстрацію у будь-якій техніці (фотографія, акварель, комп’ютерна графіка та ін.) на будь-яку тему. Була лише одна умова: ілюстрація з попередньої сторінки має плавно переходити на наступну так, щоб не було видно меж. Тож наприкінці року у кожного учасника має вийти одна велика панорамна картина, нескінченна книга з 52 зображень, яку можна й далі продовжувати.

Моя книга – про відкритий космос, шоколадне печиво, мрії про міжзоряні подорожі, кекси й зустрічі з іншопланетянами. Я вирішила, що це плідна тема для довгої серії. До цього я не створювала подібних, тож треба було вибрати тему, яка б передбачала багато предметів та історій. Космос ідеально підійшов. 🙂

Космос, – на диво, чудова тема для предметної фотографії. Теми їжі й науки (зокрема космонавтики) добре поєднуються. Врешті приготування їжі часом нагадує алхімію (особливо для людей, які не вміють готувати), тобто є чимось фантастичним і магічним. З часом алхімія розвилася у хімію. Тож це доволі близький зв’язок.

Фото руки тримають коробку з паперовими зірками

Ви маєте улюблене фото у портфоліо?

Повітряні кульки з кавових чашок. Було дуже весело робити всі ці бризки!

Dina Belenko photography coffee balloons

На яку камеру ви знімаєте? Наскільки техніка важлива для стокового фотографа?

Nikon D800. Для мене техніка не важлива. Головне – щоб вона була зручною у використанні, та й усе.

Як ви перетворили своє захоплення фотографією на повноцінну роботу?

Я захопилася фотографією з часів завершення школи. Я не хотіла бути професійним фотографом, це було просто хобі. Я знімала портрети друзів (і зараз вважаю, що це був гарний початок), квіти, пейзажі й взагалі все, що бачила. Не було такого жанру, який я б не спробувала. Можливо, мені просто подобався звук затвора.

З часом я стала ставитися до фотографії серйозніше, почала замислюватися, що хочу сказати своїми знімками, планувати фотозйомки, малювати ескізи й приділяти увагу дрібним деталям. Я стала контролювати все більше аспектів своєї роботи.

Можете назвати мене одержимою контролем, але я просто обожнює це. Я зрозуміла, що мене цікавить не відстежування подій, не перекази чужих історій. Мені подобається створювати власні розповіді, й найпростіший спосіб досягти цього – контролювати всі об’єкти в кадрі. Я зрозуміла: у чому зможу стати справжньою майстринею, так це у предметній фотографії. Хоча б теоретично. Тож я вирішила зробити її своєю професією.

Фото паперові вігвами на старих книжках і квіти конюшини

Де ви берете натхнення?

Я переконана, що шукати натхнення краще за межами своєї справи. Ми всі мимоволі шукаємо натхнення у своїй професійній сфері – в образотворчому мистецтві, кінематографі та подібних напрямах. А як же література та музика? Як щодо радіопередач і поезії? У мене є знімок, який з’явився на світ завдяки одному рядку з народної пісні. Ви ніколи не здогадаєтеся, з якої саме, поки я не скажу. Для натхнення дуже важливий широкий кругозір. Тож я намагаюся не обмежуватися знаннями з фотографії й вивчаю щось цікаве, наприклад, з біології, когнітивістики або танців. Це найнадійніший спосіб назавжди забути про творчу кризу.

Фото кавові чашки і ложки у вигляді циферблатуі

Що має бути у хорошій фотографії?

Розповідь. Зрозуміла історія із зав’язкою, розвитком і розв’язкою. Часто можна почути думку, що головне у фотографії – історія. Я погоджуюся з нею. Знайдіть мотив для кожного предмета у сцені, те, що їх об’єднає. Що це за предмети? Звідки вони взялися? Хто їх сюди приніс? Хто головний герой? Що тут відбувається? Гарне фото – як кульмінація у фільмі. Дивлячись на нього, глядач може побачити, що відбувалося раніше, й зрозуміти, що буде далі. Вигадайте для своєї фотографії послідовну історію з початком, серединою й кінцівкою, а потім просто зніміть мить кульмінації.

Фото кульбаби і паперовий фламінго

Яку головну пораду ви можете дати?

Найважливіша порада, яку мені колись давали: завжди починайте з ескізу.

А можна це сказати голосом Смерті з Дискосвіту? ЗАВЖДИ ПОЧИНАЙТЕ З ЕСКІЗУ. Так краще. Хотіла б я, щоб хтось сказав мені це раніше! Ескіз дозволяє вам продумати головного героя й історію, поставити собі важливі питання й додати гарні деталі. Знаю, є такі фотографи, які можуть вигадати ідею мимохідь, але я точно не з них. Тож ескізи й попереднє планування – це основа моєї роботи й водночас натхнення.

Якщо ви хочете побачити інші роботи Діни, подивіться її сторінки у Facebook або Instagram.

Дайджест блогу Depositphotos