Пастка продуктивності: як перестати намагатися все встигнути
Як часто ви почуваєтеся настільки виснаженими від роботи, наче витрачаєте на неї весь внутрішній ресурс? Чи ловите себе на думці, що ваше життя — суцільний марафон з дедлайнами? Якщо ви постійно викладаєтеся на повну, але здається, що нічого не встигаєте, цілком ймовірно, що ви опинилися у пастці продуктивності.
Проблема постійного покращення ефективності полягає в тому, що зазвичай ви отримуєте не більше вільного часу для себе та кращий баланс між роботою й особистим життя, а лише додаткове навантаження, а з ним і стрес. У цій статті ми розглянемо проблему пастки продуктивності й з’ясуємо, як не потрапити у неї.
Що таке пастка продуктивності
Пастку продуктивності можна описати простим прикладом: коли ви ефективно виконуєте свою роботу, у вас з’являється вільний час, але замість того, щоб трохи відпочити, ви робите що? Правильно, знаходите собі нові завдання. В результаті обсяги роботи постійно зростають, чого не можна сказати про енергію, необхідну для її виконання. Більше навантаження приносить стрес і підвищення рівня тривожності через те, що ви можете не впоратися.
Колумніст The Guardian, спікер TED і автор бестселера “Чотири тисячі тижнів. Тайм-менеджмент для смертних” Олівер Беркман вважає, що причиною появи пастки продуктивності стала промислова революція. До неї люди жили за природними ритмами, але з появою заводів і фабрик, а з ними й фіксованого робочого дня, постало питання про ефективне управління ресурсами й часом. Іншими словами — як виконувати якомога більше роботи за якомога коротший час.
Розвиток цифрових технологій, покликаних спростити життя людини, вивів заклопотаність оптимізацією на новий рівень. Сучасне суспільство одержиме продуктивністю. Відображенням цього стала хасл-культура, яка підносить екстремальний трудоголізм на п’єдестал пошани. Тривалий час думка про те, що важка і часто понаднормова робота є ключем до успіху, була дуже популярною, а компанії всіляко заохочували своїх працівників докладати максимальних зусиль для досягнення кращих результатів. Та згодом стало очевидно, що у перспективі такий підхід шкодить психічному здоров’ю працівників і погіршує загальну атмосферу на роботі, що аж ніяк не може покращити продуктивність компанії.
Людина на біговій доріжці повинна не припиняти рух, щоб залишатися на тому ж місці. За такою ж логікою працює і пастка продуктивності.
Ще одним поясненням феномену пастки продуктивності є поняття гедоністичної адаптації, або гедоністичної бігової доріжки. Суть цієї тенденції в тому, що люди тримаються на відносно стабільному рівні щастя і швидко повертаються до нього після сильних негативних або позитивних змін в житті. Тобто якщо, наприклад, ви отримаєте підвищення зарплати, радість від цього не триватиме дуже довго. Водночас з надбавкою зростуть ваші очікування й бажання, а значить, ви не почуватиметеся щасливішим. Чого б ви не досягли, завжди будете прагнути більшого. Це можна проілюструвати простою метафорою: людина на біговій доріжці повинна не припиняти рух, щоб залишатися на тому ж місці. За такою ж логікою працює і пастка продуктивності: вийшовши на новий рівень ефективності, ви берете додаткову роботу, а не відпочинок.
До чого призводить прагнення максимальної продуктивності
Хасл-культура породила поняття токсичної продуктивності, тобто нездорового бажання бути ефективним за будь-яку ціну. Її головну ідею можна описати так: працюй більше за інших, щоб стати успішним. Насправді ж, замість омріяного успіху, токсична продуктивність зазвичай приносить лише погіршення здоров’я і загального добробуту. До головних проблем, які вона може спровокувати, відносяться:
- тривожність. Через велике навантаження, яке людина сама на себе бере, вона постійно непокоїться, що може не впоратися з роботою. Прагнення викладатися на повну заганяє її у цикл хронічної тривоги й страху.
- почуття провини. Оскільки хасл-культура культивує трудоголізм як головну життєву філософію, бажання взяти додатковий вихідний або відпустку може викликати почуття провини, наче це прояв ліні або марнування дорогоцінного часу. Це той випадок, коли вмикається синдром самозванця.
- апатія. Люди мають доволі обмежені запаси часу й енергії. Постійно працюючи на межі можливостей, вони ризикують просто вичерпати свої ресурси. Слідом за цим може прийти апатія, коли все здаватиметься позбавленим будь-якого сенсу.
- хвороби. Напружена робота без нормального відпочинку призводить до проблем зі здоров’ям. Недосипання, стрес, постійна перевтома збільшують ризик захворювань (зокрема серцево-судинних), фізичного й емоційного виснаження та вигорання.
- нехтування власним життям. Прагнення бути максимально продуктивним створює нездоровий баланс між роботою й особистим життям. Коли ви жертвуєте останнім, страждають ваші стосунки з рідними й друзями, а також інші важливі сфери, наприклад, можливість займатися улюбленим хобі або спортом.
Як не потрапити у пастку продуктивності або вибратися з неї
Звісно, всі ми хочемо бути успішними у своїй професії, адже у сучасному світі це головна соціальна валюта, подобається нам це чи ні. Але повернемося до вже згаданого Олівера Беркмана і його бестселера. Чотири тисячі тижнів (або 80 років) — середня тривалість життя людини. Задумайтеся на мить, що це все, що ми маємо (ще й в оптимістичному варіанті). У бажанні все встигнути ми часто забуваємо про дійсно важливі речі. Тож спробуймо розірвати зачароване коло продуктивності за допомогою простих порад.
1. Ставте перед собою реалістичні цілі
Просто прийміть той факт, що встигнути все — недосяжна мета. Але головне усвідомити, що ніхто насправді й не очікує від вас перевершення людських можливостей. Намагайтеся критично оцінювати свої ресурси й брати посильне навантаження. Досить часто ми самі ставимо надто високі цілі, а потім заганяємо себе у стрес від нездатності їх досягнути. Ваш список завдань ніколи не буде порожнім, і це нормально, адже свідчить про те, що ви постійно розвиваєтеся.
2. Навчіться визначати пріоритети
Старайтеся обмежити кількість завдань, які ви виконуєте одночасно, концентруватися на головному і не відволікатися на дрібниці. Краще відкласти певні завдання на потім, ніж постійно переживати через те, що не виправдовуєте часто власних же нереалістичних очікувань. Чіткий рух до однієї мети принесе кращий результат, ніж розсіювання уваги та зусиль на десять різних. Рано чи пізно вам таки доведеться розібрати електронну пошту, але навряд чи це ваш головний обов’язок, а значить, може почекати.
3. Використовуйте конструктивний підхід
У бажанні покращити продуктивність насправді немає нічого поганого. Ви потрапляєте у пастку лише тоді, коли використовуєте звільнений час не так, як планували з початку. Кожен має власний “поріг продуктивності”, тож просто будьте уважнішими до своїх відчуттів, щоб не пропустити момент, коли радість від усвідомлення власної продуктивності переважить стрес чи виснаження.
4. Робіть перерви
Чим більше людина працює, тим більше втомлюється, відповідно, якість роботи знижується. Неможливо бути постійно сконцентрованим, особливо коли ви маєте справу з великими обсягами інформації. Аби ефективно працювати, нашому мозку потрібен відпочинок. Ви можете спробувати популярний метод Pomodoro, за яким через кожні 25 хвилин необхідно робити перерву на 5 хвилин, а після чотирьох інтервалів по 25 хвилин — вже на 15–30 хвилин. Використовуйте перерви, щоб переключити увагу, наприклад, послухати музику, помедитувати або розім’ятися.
5. Стримуйте свій перфекціонізм
Хто не хоче бути найкращим працівником, який виконує всі завдання досконало?! Це бажання може легко завести в ситуацію, коли ви постійно щось покращуєте, але так і не досягаєте ідеалу. До того ж важливо пам’ятати, що об’єктивної досконалості не існує. Те, що ви вважаєте ідеальним, може здаватися зовсім не таким іншій людині. Спробуйте практикувати шведську філософію гармонії лагом, яка полягає в балансі найнеобхіднішого, тобто докладати не багато і не мало зусиль, а саме стільки, скільки треба.
6. Створюйте списки виконаних завдань
Замість звичайних списків завдань, які вже самі по собі можуть викликати стрес, створюйте списки того, що виконали протягом дня. Причому намагайтеся відзначати все зроблене, адже навіть невеличкі завдання можуть наблизити вас на крок до завершення великого проєкту. Увага до успіхів, в тому числі й маленьких, дозволить вам переглянути ставлення до власної продуктивності й відчувати більше задоволення від досягнутого.
7. Підтримуйте баланс між роботою й особистим життям
Ми витрачаємо на роботу третину свого життя. Тож не варто красти у себе дорогоцінний час, прагнучи встигнути все, щоб попрацювати ще більше. До того ж наукові дослідження доводять, що щасливі люди є кращими працівниками. Тож чому не піти цим шляхом до продуктивності й не спробувати стати щасливішим? Займайтеся тим, що дійсно вас радує і дає відчути життя на повну. Подорожуйте, читайте, слухайте музику, проводьте час із друзями, постійно пізнавайте щось нове. Адже зрештою саме це дарує нам енергію для досягнень.
Резюме
Коли ви бачите в рекомендаціях поради чергового експерта з тайм-менеджменту, як все встигати, можна легко прийти до думки, що ви недостатньо стараєтеся, і почати докладати додаткові зусилля. Саме так починається цикл “більше вільного часу – більше роботи”. Заганяючи себе у пастку продуктивності, ви отримуєте відчуття, що достатньо хороші, і це заспокоює вашого внутрішнього критика, але лише тимчасово. З навантаженням, яке постійно зростає, приходить виснаження, хронічна втома і вигорання. Аби уникнути цієї пастки, не забувайте, що справжня продуктивність можлива тільки після задоволення базових потреб, до яких відноситься здоров’я. І пам’ятайте, що ви — не олімпієць, котрий повинен встановлювати рекорди на роботі, а людина, яка перш за все має дбати про свій добробут.
Інші статті, які можуть вас зацікавити:
“Це не моя заслуга”: що таке синдром самозванця і як з ним боротися
Нічого особистого: як сприймати критику та реагувати на неї
